Українська література

Поети-романтики. Тести

 П. Гулак-Артемовський «Рибалка»

1. Епіграфом до поезії письменник дібрав слова з твору:

а) Д. Байрона; б) О. Пушкіна; в) Й. Гете; г) Г. Гейне.

2. Парубок, сидячи на узбережжі моря з вудкою, запрошував ловитися:

а) «линька, карасика, щуку»; б) «великих, маленьких»;

в) «смачненьких і гарненьких»;

г) «молоденьких, солоденьких для милого серденька».

3. Поет на початку твору зазначив, що його герой:

а) мав сумний настрій;

б) був задоволений результатами рибалки;

в) виявляв інтерес до підводного життя;

г) жив бідно і тому щодня рибалив, щоб прогодувати свою родину.

4. Дівчинонька, що пливла морем:

а) співала й розчісувала косу; б) кликала на допомогу;

в) посміхалась; г) була схожою на фею.

5. За що героїня дорікала Рибалці? Бо він:

а) був необачним і байдужим до всього; б) нівечив її рід;

в) не звертав на неї уваги; г) мав неохайний вигляд.

6. На прикладі якої риби Дівчинонька намагалася продемонструвати гарне життя в морі?

а) Щуки; б) карася; в) лина; г) сома.

7. Чого бажала отримати русалка від парубка?

а) Душу; б) розум і кмітливість; в) серце; г) обдарованість і геніальність.

8. Веселенькими з води, за словами Дівчиноньки, виходили:

а) раки; б) зорі; в) дощові хмари; г) сонечко і місяць.

9. Героїня пропонує парубку:

а) подружитися; б) жити як брат із сестрою;

в) одружитися; г) викуп, аби він не ловив більше риби.

10. Блиск води русалка порівнює із:

а) льодом; б) золотом і сріблом; в) склом; г) дзеркалом.

11. О нічній порі під водою можна було спостерігати:

а) блиск зірок; б) хороводи риб; в) бій щук; г) полювання акул.

12. Наприкінці твору Рибалка:

а) не виявив бажання замінити земне життя на підводне;

б) погодився на пропозицію Дівчиноньки;

в) перелякався жіночої істоти з води і втік додому;

г) вирішив захищати мешканців моря від браконьєрів.

Є. Гребінка «Українська мелодія»

1. З приводу чого дочка чинила опір матері?

а) не хотіла їй допомагати обробляти городину;

б) відмовлялася виходити заміж за нелюба;

в) бо вимушена була щодня ходити на панщину;

г) оскільки не поважала її.

2. Сирітське життя мати для своєї дочки вбачає у:

а) приниженні гідності; б) жебракуванні;

в) терпінні нужди; г) виконанні роботи за безцінь.

3. Важким для молодиці було:

а) готувати обід; б) доглядати худобу;

в) спілкуватися з тими, хто їй не подобається;

г) працювати на полі під час жнив.

4. Аби мати була веселою, дочка ладна:

а) стати монахинею; б) втратити власне щастя;

в) терпіти її утиски; г) не сперечатися з нею.

5. Втративши дочку, страждаюча жінка звернулася до:

а) сил природи; б) коханої дитини; в) свого серця; г) Бога.

М. Костомаров «Соловейко»

1. Колір, який переважає в поезії:

а) темний; б) зелений; в) білий; г) синій.

2. Спів солов’їний автор характеризує як:

а) приязнь і любощі; б) відвертість і красу;

в) духовну спустошеність і водночас гармонію душі;

г) здатність людини забути життєві труднощі.

3. Пісенний танок чаруючих співців здатний навіть:

а) засвітити райдугу; б) сприяти творчим злетам;

в) перелічити зорі; г) засвітити ранішню зорю.

4. Самотньо тьохкав той птах, який сидів на:

а) тополі; б) вербі; в) калині; г) ялині.

5. Літературний жанр співу солов’я:

а) панегірик; б) ода; в) вірш; г) поученіє.

6. Жаль серце людське проймає, наче:

а) зірки засяють на небі;

б) перше листячко з’являється на небі;

в) мороз розписує вікна;

г) крапельки дощові потрапляють у квітку.

7. Співчутливе тьохкання солов’я — це:

а) стогін; б) плач; в) квиління; г) ридання.

В. Забіла «Соловей»

1. Ліричний герой поезії звертається до солов’я з проханням, щоб птах:

а) підбадьорив його; б) не додав жалю; в) оспівав красу земну;

г) ощасливлював тих, кому не поталанило в житті.

2. Поезія В. Забіли нагадує:

а) трагедію; б) музичний твір; в) пейзажну картину; г) роман у віршах.

3. Солов’їний спів у творі порівнюється із:

а) грою; б) щебетанням чарівного птаха;

в) хлюпанням води у річці; г) шелестінням дібров.

4. Коли птах співає голосно, то:

а) починає сходити сонце;

б) «любляче серце» прагне палкого кохання; в) він додає страждань герою поезії;

г) це свідчить про зміни погодних умов.

5. Ліричний герой заздрить солов’єві, бо птах:

а) здатний весело співати;

б) не переймається будь-яким стражданням;

в) може полетіти високо у небо; г) має собі пару.

6. «Страждаюче серце» через те є бідним, оскільки не має:

а) грошей; б) любові до себе; в) друзів; г) можливості збагатитися духовно.

7. Щастя для ліричного героя — це:

а) мати поруч із собою кохану людину;

б) коли все довколо квітне і співає;

в) сяяння сонця і гармонія в душі;

г) здатність протистояти лиху.

8. Вірш «Соловей» став народною піснею, музику до якої написав:

а) М. Лисенко; б) М. Вербицький; в) М. Васильєв; г) М. Глінка.

9. Пугач у поезії символізує для ліричного героя:

а) розчарування від нездійсненності бажання бути поруч з коханою;

б) його душевну муку; в) смерть;

г) тимчасовість страждання.

10. Спів солов’я — це:

а) ода любові; б) панегірик вірності;

в) невимовний біль у серці; г) гімн красі.

11. Кого звинувачує ліричний герой у своєму нещасті?

а) Солов’я; б) пугача; в) лихих людей;

г) тих, хто ніколи не насолоджувався почуттям кохання.

М. Петренко «Небо»

1. Епіграф до твору містить поетичні рядки:

а) О. Пушкіна; б) О. Блока; в) В. Маяковського; г) М. Лермонтова.

2. Дивлячись на небо, ліричний герой:

а) розмірковував; б) сумував; в) мріяв; г) насолоджувався його красою.

3. Злетівши до хмар, герой прагне:

а) вирушити в пошуках долі;

б) зустрітися з Богом і висповідатися перед ним;

в) дістати зірку — власне щастя;

г) здобути собі волю.

4. Хвилювання хлопця пов’язане з:

а) неможливістю самоствердитися;

б) пошуками власної долі;

в) погіршенням власного стану здоров’я;

г) роздратованістю, що викликана неувагою до себе коханої.

5. «Хлопцюга приблудний» — наймит у:

а) неба; б) сонця і зірок; в) долі; г) хмар.

6. Птах, на якого прагнув перетворитися герой, щоб злетіти до неба:

а) голуб; б) ворон; в) жайворонок; г) сокіл.

7. Далекеє небо для хлопця є:

а) відрадою і своєю стороною;

б) можливістю поспілкуватися з Богом;

в) простором для думок;

г) гарантією вічного спокою.

8. Герой у світі відчуває самотність через:

а) непорозуміння з родиною; б) власне сирітство;

в) розлучення з коханою; г) переслідування владою.

М. Шашкевич «Веснівка»

1. Поезія написана у формі:

а) монологу; б) діалогу; в) полілогу; г) медитації.

2. У творі М. Шашкевич намагався відобразити:

а) красу весняної природи; б) алегоричні образи;

в) погодні умови, які характерні для ранньої весни;

г) взаємостосунки між батьками і дітьми.

3. Характеризуючи квітку, митець зазначив про неї, що вона:

а) розкішна; б) красива;

в) здатна протистояти будь-якому лиху; г) дрібна.

4. Своїм квітом героїня «Веснівки» бажає:

а) подолати весняні заморозки; б) розвеселити подруг;

в) скрасити луг; г) збагатити природне довкілля.

5. За яких умов героїня «згорне весь світ до себе»? Якщо:

а) буде схожою на сонце;

б) стане улюбленою квіткою всіх жінок;

в) зачарує будь-кого своїми пахощами;

г) знатиме чарівне слово.

6. Сила природи, яка не загрожує життю квітки:

а) рясний дощ; б) вихор; в) мороз; г) буря.