Художня культура 9 клас

Стилі мистецтва. Бароко. Класицизм. Романтизм. Реалізм

ХVII ст. – вік могутніх зіткнень двох соціально-економічних систем: нової капіталістичної і старої феодальної. В цей час зростає значення науки, інтереси буржуазії направлені на зруйнування застарілих форм суспільного життя. Мистецтво ХVІІ ст. характеризується формуванням трьох яскраво виражених стилів: бароко, класицизму та реалізму.

Стилі мистецтва.  Бароко

Стиль бароко сформувався раніше в Італії – там митці були тісніше пов’язані з папським Римом і іншими центрами духовної і світської влади, а стара аристократія і церква були зацікавлені в мистецтві, яке могло б служити ореолом їх могутності і величі. Цим пояснюється парадність і піднесеність італійського бароко.

Дехто вважає, що основи бароко заклав ще Мікеланджело, який любив вільно поводитись з пропорціями – в барочній архітектурі такий підхід стає одним з правил. В перекладі з італійської бароко означає: «чудернацький», «вигадливий», «дивний». Архітектурні ансамблі стають асиметричними, в планах споруд з’являються вигнуті лінії й овали, на фасадах багато відверто декоративних деталей ( інколи вони зовсім ховають під собою ті частини будови, що мають конструктивне навантаження). Велику роль у зовнішньому вигляді пам’яток стилю бароко відіграє скульптура, пластичний орнамент та монументальний живопис.

В епоху бароко набула особливої популярності та одержала новий розвиток паркова архітектура, склалися різні типи парків.

Крім спільних для всіх європейських країн архітектурних рис, пам’ятки стилю бароко мали свої особливі риси в кожній країні.

Італія

У ХVII ст. в Італії будується особливо багато віл, виникає особливий тип парку, що дістав в архітектурі назву італійського. Основною ознакою такого парку є наявність осі, вздовж якої розміщуютья всі паркові споруди. Парк повинен бути розташований на рельєфі, що поступово знижується. Часто в ньому влаштовують водяний каскад.

Під керівництвом Л.Берніні остаточно завершується будівництво собору святого Петра в Римі, головного храму католицького світу (майдану надається форма овалу, він оточується грандіозною колонадою).

Відомі архітектори: Г.Гварніні, Ф.Бороміні, К.Райнальді.

Франція

Французькому бароко притаманні певні суперечності між зовнішнім виглядом будови і його внутрішнім вбранням. Фасади були досить строгими і симетричними, а кімнати вбиралися примхливо й розкішно. Найяскравіший приклад – королівська резиденція Версаль.

Французькі парки відрізнялися тим, що краєвид в них повністю створювався штучно й нічим не нагадував природний. Парк мав регулярне планування, дерева в ньому підстригалися. Центром грандіозного Версальського парку були королівські покої, до них сходилися всі алеї. Свого часу французький парк набув великої популярності і в інших країнах, в тому числі і в Росії.

Відомі архітектори: Ф.Мансар та Ж.Мансар, Ж.Лемерсьє, Л.Лево.

Іспанія

Започаткований в Іспанії стиль був настільки ошатним, що його починають називати не бароко, а ультра бароко. Найвідоміший архітектор Х.Чурригера, створені ним і його учнями будівлі відокремили в стиль, що дістав назву чурригереск. Його характерна ознака – велика насиченість декоративними деталями (парадний двір Єзуїтської колегії в м. Саламанка, картезіанський монастир Чертози в Гранаді).

Англія

Англійське бароко називають класицистичним, воно має досить стримані риси, але головна церква Лондона – собор святого Павла належить саме до цього стилю.

Німеччина

Споруди бароко в Німеччині мають різні риси – це пояснюється роздробленістю країни: на Заході відчувається вплив Франції, на півночі – Нідерландів, великий внесок належить і емігрантам-італійцям.

Чудові пам’ятки можна бачити в Мюнхені та Дрездені (замок Цвінгер, архітектор М.Д.Пепельман), у Вюрцбурзі (палац єпископа Шернборна).

Австрія

Цікаві зразки бароко дала людству Австрія. Серед них церква св. Карла Борромея – найбільша у Відні, її збудував архітектор І.Фішер, Верхній Бельведерський палац, архітектор І. Гільдебрант.

Чехія

Перлини світової архітектури: палац графа Черні, церква св. Микулоша, архітектор К.І.Динценгофер.

Росія, Україна

Саме в цей період завершається культурна ізоляція Росії. Російське бароко має свої характерні риси: яскраве зовнішнє розфарбування будов (декоративні деталі робили з гіпсу і розфарбовували білою фарбою), в будівлях помітні не лише риси європейського бароко, а й слов’янські мотиви. Слов’янське бароко спочатку поширилося в Україні, а до росіян прийшло після приєднання України.

Найвидатнішим архітектором вважається Б.Растреллі: Петергофський палац, Єкатерининський палац, Андріївська церква і Маріїнський палац в Києві.

Бароко в образотворчому мистецтві

Для бароко характерний особливий погляд на людину та світ, що її оточує. «Весь світ театр, а люди в нім актори» - цей шекспірівський вислів вдало виражає зміст культури бароко. Песимізм, відчай після втрати сталої культурної традиції спостерігається в своєрідних мистецьких формах. Культура бароко далека від сентиментальної сльозливості, її герой – яскрава особистість з складним внутрішнім світом.

В образотворчому мистецтві популярне звернення до релігійних сюжетів, де яскраво проявляються декоративність, контрастність, грандіозність, напруженість в композиції, алегоричність .Великого поширення набувають парадні портрети, які підкреслюють привілейоване суспільне становище людини. Ідеалізація образів поєднується з бурхливою динамікою, несподіваними композиційними вирішеннями, підкресленою чуттєвістю. Значного поширення і високого ступеня розвитку набуває побутовий та історичний жанр.

Італія

Формування живопису бароко пов’язане з творчістю кількох художників, які почали відходити від високого Відродження і маньєризму в ХVI ст.: Караччі, Тінторетто, Рені, Караваджо. Караваджо є одним із засновників реалістичного живопису («Лютніст», «Упевнення апостола Фоми», низка натюрмортів і пейзажів, «Розп’яття апостола Петра»). Послідовників Караваджо називали караваджистами і впізнавали за гіпертрофованим реалізмом і темним фоном картин.

Відомі художники: Гверчино, П’єтро да Кортона, Л.Джордано.

Іспанія

Найбільш яскраві фігури: Х.Рібера, Ф.Сурбаран, Д.Веласкес.

Х.Рібера на початку творчого шляху знаходився під впливом Караваджо. Підкреслена правдивість і матеріальність зображення поєднуються з возвишеним художнім узагальненням («Поклоніння пастухів», «Св. Інесса», «Хромоніжка»).

Для творчості Сурбарана характерні сюжети з життя святих, він створював суворі, монументальні і в той же час життєво реальні образи («Відречення Марії», «Розп’яття»).

Веласкесом на початку творчого шляху створено серію картин з народного життя «бодегонес», в яких помітно наслідування Караваджо. Був придворним живописцем, створив серію парадних портретів, які відрізняються оригінальним підходом до реалістичного зображення («Портрет папи Інокентія Х», «Герцог Оліварес», «Інфанта Маргарита в оточенні фрейлін і карликів»).

Фламандські художники

Художники в основному спеціалізувались на окремих жанрах, це був новий прояв в образотворчому мистецтві. Популярним було правдиве відтворення реального життя.

Відомі художники: Пітер Пауль Рубенс – глава фламандського бароко, придворний живописець, твори відрізняються театралізованістю композиції, бурхливим рухом, яскравими кольоровими контрастами («Вірсавія», «Союз Землі і Води», Автопортрет з Ізабеллою Брант»);Я.Йорданс –його творчість тісно пов’язана з життям народу («Сатир в гостях у селянина», «Бобовий король»); Рембрандт – найбільш повно і яскраво відтворив демократичні передові прагнення свого часу і свого народу («Повернення блудного сина», «Осліплення Самсона», «Пристрасті Христа»).

Театральне мистецтво

В драматургії панівні позиції завойовує жанр трагедії, відроджений завдяки В.Шекспіру. Твори театру бароко призначені дляв сіх верств населення, а не лише для аристократів.

Музика

В цей період починає формуватись музична культура, яку тепер називають класичною музикою.

В церковній практиці все більше уваги приділяється музичному супроводу, католицька меса завдяки проникливій музиці досягає довершеності. Високі зразки церковної та світської музики дали видатні композитори ХVII-XVIII ст. А.Вівальді («Пори року»), Й.-С.Бах («Страсті за Матвієм», «Страсті за Іоанном»), Г.Ф.Гендель («Мессія», «Ізраїль», «Есфір»), Й.Гфйдн («Створення світу»).

У руслі бароко, яке сміливо комбінує різні види і форми мистецтва, виникає новий музичний жанр – опера. Біля витоків цього жанру стояв італійський композитор К.Монтеверді (опера «Орфей»).

Інтегративна культура бароко дуже скоро починає розпадатись на окремі напрямки, які підкреслювали ту чи іншу сторону сприйняття дійсності, але примхливе і напружене у своїх пошуках барокове світовідчуття і відповідна стилістика ще продовжують існувати до кінця ХVIII ст.