Художня культура 9 клас

Стилі мистецтва.  Реалізм

Реалізм в мистецтві – це правдиве, об’єктивне відтворення дійсності специфічними засобами, притаманними тому чи іншому виду художньої творчості. В різних видах мистецтва спостерігаються різні прояви реалістичних тенденцій. В естетиці відсутні докладно встановлені ознаки реалізму – міра проникнення в життя, художнє пізнання його важливих сторін і якостей і в першу чергу соціальної дійсності визначає і міру реалістичності того чи іншого художнього твору.

Реалістичне мистецтво має надзвичайно багато способів пізнання, узагальнення, художньої інтерпретації дійсності, які проявляються в характері стилістичних форм і прийомів. Реалізм – не бездумне копіювання натури, а свідомий відбір найважливіших рис того, що має намір зобразити художник.

 Не кожне зовні достовірне зображення можна вважати реалістичним – в цьому полягає тонка грань відмінності між натуралізмом і реалізмом. Для виявлення тих чи інших сторін глибинного змісту життя існує потреба іноді в різкій гіперболізації, загостренні, гротескному трактуванні «форм самого життя».

Реалізм в широкому розумінні здавна був притаманним творам художньої культури, однак в різні історичні епохи він набував специфічних рис, обумовлених рівнем розвитку суспільства і художньої свідомості. Іноді реалізм перевтілювався в різні стилістичні форми (первісне мистецтво, античність. Епоха Відродження та ін.)

Художня правдивість включає в себе дві сторони: об’єктивне відтворення дійсності і істинність естетичної оцінки. Реалізм не завжди постає перед нами в чистому вигляді – реалістичні риси спостерігаються в багатьох сучасних мистецьких стилях.

Образотворче мистецтво

Особливе місце в становленні реалістичного методу займає творчість іспанського художника Ф.Гойі – він став одним з тих митців, хто виступив відкрито критикуючи реальне життя і його ганебні прояви (серія «Капрічос»).

У Франції найближчими до реалістичних тенденцій були художники барбізонської школи – вони першими почали писати пейзажі з натури, безпосередньо на природі. До них належали: Г.Курбе, Ф.Міллє, К.Коро.

В Англії реалістичні стилю дотримувався У.Хогарт («Модний шлюб»).

В Росії реалізм представляли художники-передвижники: Г.Мясоєдов, В.Перов, І.Крамской, І.Рєпін, В.Суриков, І.Шишкін, А.Саврасов, І.Левітан, В.Сєров, М.Ярошенко – вони остаточно затвердили позиції реалізму в побутовому, історичному жанрах, портреті та пейзажі. Товариство передвижник художніх виставок було засновано в 1870 р. в Петербурзі за ініціативи майстрів демократичного напряму.

В Німеччині та Австрії реалістичний напрям дістав назву бідермайер. Головною темою для зображень стала людина, її дім, сім’я. Художники цікавились не минулим, а теперішнім, не великим, а малим.

Музика

Культурні здобутки реалізму знаходять своє втілення і в тенденціях розвитку музики. Поступово вона позбавляється від зайвої патетики та яскравого екзотизму, поглиблюється її психологізм, посилюється ліричне начало.

Особливо це помітно на прикладі творчості П.Чайковського, який працює в різних музичних жанрах, творчо використовуючи і здобутки фольклорної традиції, і досягнення західноєвропейських авторів, і надбання російської національної композиторської школи (опери «Мазепа», «Воєвода», «Лебедине озеро», «Євгеній Онєгін», «Пікова дама»).

Театр

Значні зміни відбуваються протягом ХІХ ст. в театральному мистецтві. Провідною фігурою стає режисер: він створює єдине ціле – виставу, де складовими елементами виступають текст, гра акторів, декорації, костюми, мізансцени.

Висновки

Таким чином, у Європі ХVІІ-ХІХ ст. швидко змінюються способи світосприйняття і уявлення про місце і роль культури. Поступово визначилися нові культурні цінності, які, з одного боку, передбачали надання людині все більшої свободи в її діяльності (передусім творчої), а з іншого вимагали підпорядкування особистих цілей та інтересів суспільним потребам.