Табличка № 2
Назва
|
Характеристика
|
Приклади
|
Епітет
|
Художнє
означення, за допомогою якого автор підкреслює певну властивість чи рису
зображуваного об’єкта.
|
Іменник:
«трепет щастя», «вечора синь», «просинь мети»;
Прикметник,
дієприкметник: «щастя золотого», «стежки, скриті, інтимні», «грім
залізний», «синь прозора», «гори найсвятії», «невсипущий мозок», «прив’ялі
діброви», «втомлена пісня», «береза плакуча», «світе вольний, несповитий»;
Прислівник:
«пес доброзичливо скривився», «води ритмічно, невпинно понесли його в
своїх гарячих обіймах».
|
Порівняння
|
В основі —
підметна або смислова подібність, схожість явищ, виділення певної риси
предмета через зіставлення з іншим.
|
Сполучники:
«круглі хмари, білі, як сніг, жваві, ворушливі, мов живе срібло», «мов
зачарований, стоїть Бахчисарай»;
Ор.В.: «горами
хвилі підійма»;
Стверджувальна
форма: «…дівчинонька така гарна, як зіронька»;
Заперечення:
«ой то не зоря — то дівчина моя»;
Поширені: «По
обидва боки високі, але не круті гребні гір, неначе дві велетенські зелені
хвилі на морі піднялися разом, а далі збіглися докупи краями, злилися і тут
підскочили вгору білою піною».
|
Метафора
|
Вживання
слів і словосполучень в непрямому значенні на основі подібності, аналогії, що
міститься в їх семантиці, скрите порівняння, може бути розгорнуте в
порівняння.
|
«Хтось
заплутав зажурені віти в павутиння нитки золоті», «скрізь і завжди він з
вояцтвом…», «сплять — вкриваються вітрами», «облетіли надії».
|
Метонімія
|
Вказівка
на окреме явище, за яким передбачаються інші, заміна назви одного предмета
назвою іншого на основі тісного зв’язку між ними.
|
«Радіє
Київ рідний мій» (Київ – замість кияни);
«І Коллара
читаєте з усієї сили, і Шафарика, і Ганка» (Коллара, Шафарика, Ганка –
замість назви твору — ім’я автора).
|
Алегорія
|
Перенесення
значень одного кола явищ на інше, напр.. відтворення людських характерів та
взаємин в образах тварин, предметів, явищ природи, іносказання.
|
«Вовк та
ягня» (поміщики та селяни, або сильний, жорстокий та
слабкий, незахищений).
|
Символ
|
Заміна
абстрактного або узагальнюючого поняття конкретним образом.
|
Голуб –
символ миру, свічка і символ краси («Є дівчина, якби сюди ввійшла —
померкли б всі свічки та всі красуні») і символ життя («І ось в крові,
в багні весільна сукня. І згасла свічка, як твоє життя»), і символ
небезпеки («Завчасно ви глузуєте, панове, Дивіться як би свічка ця пожежі
нам, бува, не наробила»).
|
Оксиморон
|
Сполучення
слів, що виражають протилежні або суперечливі поняття, і як результат,
виникає нове смислове значення (дотепно-безглузде, алогізм).
|
«Многоголоса
тиша», «дзвінка тиша», «вас я боюся, ви трупи живії, мрій наших спільних,
любові, надій, вас я боюся — ви, зрадники-друзі…».
|
Назва
|
Характеристика
|
Приклади
|
Іронія
|
Прихована
насмішка.
|
«На всіх
язиках все мовчить, бо благоденствує», «у всякого своя доля і свій шлях
широкий».
|
Гіпербола
|
Перебільшення.
|
«Сліз
поневолених людей не ріки — море розлилось, вогненне море», «Тобі я кину всі
квітки до ніг…»
|
Літота
|
Надмірне
неприховане применшення.
|
«О
принесіть, як не надію, то крихту радної землі…», «курці по коліно», «це
такий чоловік, що в ложці води втопить».
|
Риторичні
фігури
|
Особливі
синтаксичні конструкції з виразною авторською інтонацією, з яскравим
емоційним забарвленням, посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього
відповіді.
|
Запитання:
«За що кара? За що мені муки? Кому я що заподіяв?»;
Оклик: «Село! Село! Веселі хати!»;
Звертання: «І вам слава, сині гори, кригою окуті!
І вам, лицарі великі, Богом не забуті!».
|
Рефрени
(повтори)
|
Неодноразове
повторення тих самих слів і висловів для підкреслення важливості.
|
Тавтологія –
повторення одного й того ж чи близького за змістом або звучанням слова: «рано-вранці
новобранці», «ворон-птах», «сад-виноград».
Анафора – повторення слова чи
словосполучення на початку речення або віршованого рядка, єдино початок: «Може,
то тільки легенда… Може, то казка знадлива… Може, то відьма-гарячка… Може, і
в сніжних пустелях…»
Епіфора – повторення слова чи
словосполучення в кінці рядка або речення: «Свята брама одчинилась. Козака
впустили, і знов брама зачинилась, навік зачинилась».
|
Інверсія
|
Зворот
поетичної мови з незвичайним порядком слів.
|
«Лягло
кістьми людей муштрованих чимало», «аби хто-небудь, мислію возросший до мене
часом слух свій прихилив», «відношень дивних я знавець тонкий».
|
Антитеза
|
Протиставлення
протилежних понять, явищ, предметів, людських характерів тощо.
|
«Люди
мучились, як в пеклі, пан втішався, мов в раю».
|
Паралелізм
|
Паралельне
зображення чимось подібних предметів.
|
«Ой
річеско, голубонько! Як хвилечки твої — пробігли дні щасливії і радості мої!
До тебе, моя річечко, ще вернеться весна; а молодість… не вернеться — не
вернеться вона!..»
|
Алітерація
|
Повторення
приголосних звуків.
|
«Плили
хмаринки, немов перлини… Набігли тіні — і… ждуть долини. Пробігли тіні —
сумні хвилини.» (Н та Л)
|
Асонанс
|
Повторення
голосних звуків.
|
«Усе
міняється, оновлюється, рветься, рветься, у ранах кров’ю сходить, з туги в
груди б’є…» (Е, О, У)
|
Немає коментарів:
Дописати коментар