Художня культура

Перлини готики. Взірці архітектури бароко. Модерн в архітектурі

Романський стиль        

                                                                                                                                                                                                                  Романський стиль панував у західноєвропейському мистецтві Х-XIII століть. Назва стилю походить від латинського слова romanus – римський. Романські споруди відрізнялися монументальністю конструкцій, широким застосуванням напівкруглих арок і склепінь, які спираються на колони. Основними будівлями романського періоду стали храм-фортеця та замок-фортеця, для яких характерними є лаконічні геометричні форми, товсті стіни, маленькі вікна. Архітектуру романського стилю називають «духовністю, втіленою в камінні».

Готичний стиль

Слово «готичний» походить від італійського gotiсo – «незвичний». Готичне мистецтво було культовим за призначенням та релігійним за тематикою. Воно зверталось до вищих божественних сил, вічності й християнського світогляду. Готичний стиль відобразився переважно в архітектурі храмів, соборів, церков. Також у той час набуло популярності будівництво – міські ратуші, ринки, розкішні замки знаті. Для готики характерні арки із загостреним верхом, вузькі та високі башти й колони, багато оздоблені фасади з різними деталями та багатоколірні вітражні стрілчасті вікна.                                                   Франція
Найвидатнішими пам'ятками готичного стилю є собор Паризької Богоматері у Франції (Париж), Вестмінстерське абатство у Великій Британії (Лондон), Міланський собор в Італії (Мілан) та ін.
Собор Паризької Богоматері (Нотр-Дам де Парі; 1163— 1345, арх. Жан де Шель, П'єр де Монтрей, Жуль Ардуен-Мансар та ін.) — сплав епохи, що об'єднала стійкість, матеріальність романських будівель із динамікою і легкістю готичних

Бароко

Цей художній стиль зародився в Італії і поширився країнами Європи після епохи Ренесансу. Бароко в перекладі з італійської означає «чудернацький». Великого значення в цей час набули церемоніали, етикет, ушляхетнення образу життя й зовнішнього вигляду людини. Основні риси стилю бароко – парадність, пишність, динамічність. Архітектура бароко відрізняється просторовим розмахом, плавністю й складним поєднанням криволінійних форм, злиттям об’ємів у динамічну масу, багату на скульптурний декор. Часто зустрічаються розгорнуті колонади, пілястри. Куполи набувають складних форм, стають багатоярусними. Характерні деталі бароко – теламот (атлант), каріатида, маскарон.

Класицизм

Назва цього художнього стилю походить від французького слова classicisme і перекладається як «зразковий». Епоха класицизму тривала до початку 19 століття. «Батьківщиною» цього стилю вважають Францію. Головною рисою класичної архітектури було наслідування форм античного зодчества як еталону гармонії, простоти, вишуканості, логічної ясності й монументальності. Будівлям класицизму властива регулярність планування й чіткість об’ємних форм. Основою архітектурної мови став ордер, подібний за пропорціями до античності. Також набули популярності симетрично-осьові композиції, рельєфи, колони, портики, статуї.

Модерн

Поняття «модернізм» (від фр. moderne – новітній, сучасний) – це сукупність течій у мистецтві, які характеризуються відмовою від традицій класичного мистецтва, прагненням до пошуку нових, нетрадиційних форм.                  В архітектурі модернізм характеризується відмовою від традиційних деталей у зовнішньому вигляді будівель, наданням великого значення новим формам, матеріалам і конструкціям. Саме в цей час виникло поняття «призма зі скла та бетону». Головним в архітектурі модернізму є акцент на зручність і практичність. А окрасою будівлі часто виступають сам матеріал та незвичайна конструкція.